Талантами багата Полтавщина! Хай навіть відбиваючись від орд, Долаючи неволю і руїни, Все ж геніїв народжує народ!
Серед них славетне ім’я Раїси Кириченко.
Сьогодні шкільна родина Радалівської гімназії вшанувала пам’ять цієї великої людини, життя якої насичене цікавими епізодами, мудрістю, красою, повне любові. Ім’я народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України, кавалера трьох орденів княгині Ольги, Раїси Кириченко, яке добре відоме у нас і у всьому світі.
Ми пишаємося тим, що живемо у славному куточку мальовничого полтавського краю, який є маленькою батьківщиною Раїси Опанасівни. У нас є можливість відвідати знамениту «Мамину вишню» у с. Корещина, пройтися стежками її дитинства…Сьогодні знову, затамувавши подих, всі слухали... з екрану до нас щиро посміхалася Вона... і співала своїм потужним, соковитим голосом. Знову звучала «Горда жінка», « Мамина вишня», « Козачка», «Сонечко любові» та багато інших пісень. Діти захоплено декламували їй свої слова присвяти; пройшлися стежинами її багатої творчої спадщини. Пишаємося й тим, що маємо унікальні родинні цінності великої співачки: мамин рушник, сценічний костюм, багато фото, нагороди та ін.., подаровані рідними Раїси Кириченко вокальному колективу «Горицвіт», які тепер зберігаються в нашому закладі освіти.
Пісням Раїса Опанасівна давала крила, утверджуючи рідну мову і рідний край.
В народі її називали Берегинею, Чураївною, Княгинею, Козачкою. А жіноча доля самої Раїси Кириченко була нерозривно пов’язана з двома речами: рідною полтавською землею і українською піснею, яким лишилася вірною до останнього подиху.
Розцвіте весною материнка,
Заспівають знову солов’ї.
Наче лебідь, пропливла та жінка,
Нам пісні даруючи свої.
І схилилась наша Україна
До землі згорьована й сумна,
Відійшла у вічність Чураївна,
Та зосталась в пам’яті вона.
Коментарі
Дописати коментар